Що таке спонтанно виникаюча розвиваюча можливість і як нею користуватись.

«Життя дитини насичене можливостями для навчання. У повсякденному сімейному та громадському житті діти стикаються з десятками конкретних ситуацій, можливостей чи подій, які передбачають планованоу або спонтанну взаємодію з людьми та фізичним середовищем. У будь-якому конкретному місці чи ситуації дитина може бути заохочена або їй можу бути відмовлено в участі та навчанні людьми, матеріалами та предметами у певній ситуації». (Bruder & Dunst, 2000)

Повзе собі дитина до мами на кухню, а тут трапляється по дорозі така собі чарівна стіна із яскравими штуками, що це таке? МАГНІТИ! І далі тільки наша уява може нас обмежити=)

Думати про ті можливості, які є для розвитку вдома - одне із завдань фахівця РВ. Коли пріоритети батькив узгоджені, колі цілі поставлені, які розвиваючі можливості можуть бути використані? В який час?

Ви хочете, щоб ваша дитина вчилася вставати? Вона любить гратися магнітами на кухні, коли ви готуєте сніданок? Ось вони, ті спонтанно виникаючі розвиваючі можливості, які є в кожній родині.

-Їх треба навчитись помічати

-Обговорювати разом із батьками

-Використовувати задля розвитку дитини. Адаптувати при потребі.

Діти навчаються і розвиваються в природному середовищі за рахунок використання звичайних дій і рутинних моментів, які є контекстом для навчання.

Маленькі діти беруть участь в 40-50 щоденних активностях. Будь-яка активність дає 8-10 навчальних можливостей. А це мінімум 200 000 навчальних можливостей в рік

Сеанси терапії тривалістю 30 хв. 1 раз в тиждень створюють 7500 навчальних можливостей в рік

Прийняття навиків у щоденних процедурах забезпечує значно більше можливостей навчання в кожному епізоді порівняно з терапією 1 раз на тиждень.

Dunst, C. J. (2007). Early intervention with infants and toddlers with developmental disabilities. In S.L. Odom, R. H. Horner, M. Shell, & J. Blacher (Eds.), Handbook of developmental disabilities (pp. 161-180). New York: Guilford Press.

Dunst, C. J., Bruder, M. B., Trivette, C. M., & Hamby, D. W. (2005). Young children’s natural environments: Contrasting approaches to early childhood intervention indicate differential learning opportunities. Psychological Reports, 96, 231-234. Mahoney, G., & MacDonald, J. (2007). Autism and developmental delays in young children: The responsive teachingcurriculum for parents and professionals. Austin, TX: PRO-ED.

McWilliam, R. A. (2000). It's only natural ... to have early intervention in the environments where it's needed. In S. Sandall