Принципи сімейно-центрованого підходу детально розглядаються в літературі, де можна знайти численні описи характеристик, які показують його унікальний характер і відмінності від інших підходів. К. Данст і його колеги відіграли вирішальну роль у практичному застосуванні та поширенні сімейно-центрованого підходу серед фахівців РВ, сформулювавши його керівні принципи.
1. До сімей та їх членів завжди ставляться з повагою і визнанням їхньої гідності.
2. Фахівці чуйно реагують на культурне, етнічне та соціально-економічне розмаїття сімей і враховують його.
3. У будь-який момент процесу РВ рішення з усіх питань ухвалюються за участю сім’ї.
4. Фахівці надають сім’ям об’єктивну інформацію, необхідну їм для ухвалення зважених рішень, делікатно і в повному обсязі.
5. В основі практики РВ лежать побажання, пріоритети і потреби, що визначаються сім’єю.
6. Підтримка, ресурси та послуги надаються в делікатному форматі, на гнучкій та індивідуальній основі.
7. Для досягнення результатів роботи щодо цілей, встановлених сім’єю, використовується широкий спектр неофіційної та офіційної підтримки і ресурсів.
8. Професіонали використовують сильні сторони, навички та інтереси дитини, батьків і всієї родини для покращання функціонування сім’ї.
9. Відносини між фахівцями і сім’ями характеризуються співпрацею й партнерством, заснованим на взаємній довірі, повазі і процесі спільного вирішення проблем.
10.Фахівці використовують такі практики надання допомоги, які підтримують і покращують функціонування сім’ї. (Dunst, 1997)
?Застосування сімейно-центрованого підходу, в рамках якого сім’я посідає центральне місце в процесі втручання, передбачає зміну парадигми щодо традиційного концептуального підходу до надання допомоги дітям з обмеженими можливостями. Як стверджує Л. Карвальо (Carvalho, 2004), для того щоб фахівець міг помістити сім’ю в центр своєї діяльності, необхідно, щоб він міг змінити свої пріоритети, моделі і переконання щодо сім’ї, а також щодо себе як постачальника послуги
⚠️ЗУПИНІТЬСЯ І ПОДУМАЙТЕ Коперник зробив неймовірне – помістив у центр Всесвіту Сонце, а не Землю. Його заява викликала глибокий шок. Виявилося, Земля – не втілення світобудови, а просто одна з планет. Цей виклик усій системі колишніх авторитетів потребував повної зміни філософської концепції Всесвіту. Цю подію справедливо називають «коперніканським переворотом».
Зупинімося і подумаємо, що б сталося, якби такого роду коперніканський переворот стався в області ставлення до інвалідності. Уявіть: сім’я є центром Всесвіту, а система надання послуг – одна з багатьох планет, що обертаються навколо неї. Тепер уявіть систему, де в центрі – послуга, а сім’я – це планета, що обертається навколо неї. Бачите різницю? Усвідомлюєте революційні зміни в підході? Це не просто умоглядна вправа – такий переворот приводить нас до нових принципів і підходів до надання послуги. (Turnbull & Summers, 1985)
За матеріалами Інституту раннього втручання